- зубатий
- —————————————————————————————зуба́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зубатий — а, е. 1) З великими, гострими, міцними зубами; з великою кількістю зубів. || Який має зуби. || Який має великі зубці (у 1 знач.). 2) перен., розм. Гострий на язик, готовий завжди дати відсіч … Український тлумачний словник
гесперорніс — а, ч. Вимерлий зубатий птах … Український тлумачний словник
зубастий — а, е. Те саме, що зубатий … Український тлумачний словник
іхтіорніс — а, ч. Вимерлий зубатий птах … Український тлумачний словник
кланцатий — а, е, діал. Зубатий … Український тлумачний словник